Михайло Хома - Стоїть гора високая

Стоить гора високая
Попід горою гай, гай…
Зэлений гай, густесенький,
Неначе справді рай!

Під гаем вєтся річенька,
Як скло вода блищить,
Долиною зеленою
Кудись вона біжить.

Край берега, у затишку
Привязани човни,
А три верби схилилися,
Мов журяться вони.

Ще прийде Красне літечко,
Повиють холода,
Осиплеться їх листячко
И понесе вода…

Журюсь і я над річкою,
Біжить вона, шумить,
А в мене бідне серденько
И мліє, и болить.

Болить воно та журиться,
Що вернеться весна,
А молодість не вернеться,
Не вернеться вона!