Олександр Положинський, Був'є - Гасли ми

Гасли Ми

А може вже досить
Де, де тебе носить
Годі тинятись по світу
Топтати орбіту
Всі твої сподівання
Мрії чекання
Не принесли розраду
Лишились позаду

Упродовж життя мов зорі гасли ми, гасли ми
І всі почуття лишилися згаслими, згаслими

Хто за тими дверима
Чим та як тебе стримав?
Відблиск далекого щастя
Мов перше причастя
Чи таке неважливе
Все те, що можливе?
Дай мені координати —
Я буду шукати

Упродовж життя мов зорі гасли ми, гасли ми
І всі почуття лишилися згаслими, згаслими

Нескінченні дороги
Ми самотні, мов боги
Незагоєні рани —
Потрохи на шрами
Все ж ми будемо разом —
Нехай не одразу
Щось лишити на згадку —
Й почати з початку...