EPOLETS - Крик

Поки вони мовчать
За них говорять бомби
Що сипляться з неба
На наші міста
Ми так чекали літо
Планували осінь
Але з ними прийшла мокра
І липка весна

Навіть коли стає тихо
З тиши чується крик
Зсередини від болю
Стогне й ниє душа
Закарбувалось лихо
Звук сирени як шрам
На натягнутих нервах
Тепер одна струна

Серед цього пекла
Кривдить правду дехто
І як рідна мати
Стала для них ця війна

Приспів:
Так хочеш кричати
До болі, до втоми
Ненавість проклята
Стоїть в горлі комом

І не прокричати
Весь біль і всю втому
Безжальність і втрата
Досі не відома

Немає полутонів
Навколо чорне і біле
І плачить із небом
Як янгол солдат
У закатованих містах
Зґвалтований глузд
Немає більшого горя
Ніж ця огидна орда

Серед цього пекла
Кривдить правду дехто
І як рідна мати
Стала для них ця війна

Приспів:
Так хочеш кричати
До болі, до втоми
Ненавість проклята
Стоїть в горлі комом

І не прокричати
Весь біль і всю втому
Безжальність проклятих
Досі не відома