SovMan & Mr. Estetic - ПЕРЕДЧУТТЯ

Всі засохлі колодязі,-
гідравлічний удар крові;
по знайомій дорозі,
куштую плоди вже тернові...

Дзвіниці тихіші у грозах,
коли думки - водоспади крику;
нейрони у плетених косах,
цей струм - заради дотику.

І куплет

Йду, а сам не знаю куди,
розбіг з кам'яних уступів,
прірва не подасть руки,
бо твій поводир - сумнів...

Чому орлине пташеня - не орел?!
його вітер гойдає падінням,
ти не пий з незнайомих джерел,
пекло ховає спека ця літня...

Пам'ятаєш перші свої перехрестя?
пригортаються до прохолоди,
попел зими вже десь там,
солов'їні пісні - спогади...

Мерзлий причал минулого,
сміх чайок в пляшці з посланням,
привиди вже затонулого,
темрява між забуттям, чеканням...

Немовби дрейфував в передчутті:
на хвилі аритмії полюванням,
не знаю, що солодше у житті:
передчуття, або саме кохання?

ПРИСПІВ

Всі засохлі колодязі,-
гідравлічний удар крові;
по знайомій дорозі,
куштую плоди вже тернові...

Дзвіниці тихіші у грозах,
коли думки - водоспади крику;
нейрони у плетених косах,
цей струм - заради дотику.

ІІ куплет

Ми залишимось мріяти далі,
а я вже давно весь світ обійшов,
тільки він не згадає дитячі сандалі.
бо навшпиньки в уяві пройшов...

Це дитяча - там живуть мрії,
як близнюк хоч один - але пара,
моя опора - надії:
Стокгольмський синдром у сонця до хмари....

Щастя, піймай мене!
це я занадто обачний?
Знаю, удвох ми знайдем,
пам'ять наших побачень.

Там зустрічаємось знову,
плутаєм сни як десерти,
і не видасть мовчання ту змову,
що на небесах вже не стерти.

Передчуття, коли зі мною тиша,
гойдає серце море,
і я пірнаю де глибше,
бо в унісон з тобою, моя доле...


ПРИСПІВ
Всі засохлі колодязі,-
гідравлічний удар крові;
по знайомій дорозі,
куштую плоди вже тернові...

Дзвіниці тихіші у грозах,
коли думки - водоспади крику;
нейрони у плетених косах,
цей струм - заради дотику.