Yohanan - 24. Ти можеш судити мене за ці плачу рядки

24 - || Yohanan

Ти можеш судити мене за ці плачу рядки,
В них не буде любові не буде тепла...
Я так хочу кричати від болю, але нема слів...
Ну нема таких слів, щоб вмістити смерть сина!

Ну нема таких слів, щоб описати весь біль:
Розстріляли дитинство, він дорослий вже в пять...
Замість іграшок - попіл, спалений дім..
Все життя помістилось в невеликий рюкзак:

Війна - ти вкрала наше життя!
Війна - розірвала на шмаття небо...
Війна, як ти вернеш все те, що взяла?
Боже, як же тепер загоїти рани?

Ти лікуєш людей чи вбиваєш без зброї?
Чи їх горе для тебе стало наче своє?
Стань для них самарянином - і на рани не солі,
А оливи подай, і скажи: "Господь є!"

Стань в проломі за них, хай молитви не спиняться,
Благай небо в сльозах, поки ти сам живий...
Хай душа не черствіє, від безсилля не хилиться -
Довірся Христу, Бог є милостивий!

Двадцять третє й четверте, такі дати сусіди.
Яка ж прірва між ними там мир там війна...
Мені боляче Бог, наче зливою біди...
Захисти наші душі від ненависті й зла!