KOLA & Vyshebaba - Доньці

Тільки не пиши мені про війну,
розкажи, чи є біля тебе сад,
чи там повзають равлики по в'юну?
чи ти чуєш коників і цикад?

І як люди кличуть своїх котів
в тих далеких-далеких від нас краях?
Те, чого найбільше би я хотів,
щоб не було смутку в твоїх рядках.

Очі, мов той океан, і щоночі
бачити їх - то є найдорожче.
Хай буде так, щоб кожна донька
батька-героя свого обняла.

Очі дітей - океан, навіть мовчки
знають усе, бо вже стали дорослі.
Хай буде так, щоб кожне маля
з батьком-героєм обіймалося.

Чи цвіте там вишня та абрикос?
І якщо подарують тобі букет,
розкажи, як добре нам тут жилось.
не кажи, як бігла ти від ракет,

Перш ніж повернутися з чужини,
запроси в Україну до нас гостей,
ми покажемо кожному по війні,
як ми вдячні за спокій своїх дітей.

Очі, мов той океан, і щоночі
бачити їх - то є найдорожче.
Хай буде так, щоб кожна донька
батька-героя свого обняла.

Очі дітей - океан, навіть мовчки
знають усе, бо вже стали дорослі.
Хай буде так, щоб кожне маля
з батьком-героєм обіймалося.