RAZ OM - Лютий

RAZOM - Лютий

Чомусь так зимно на душі
Хоча зима ще далеко
Душа у сивині та ржі
Душа зотліла не від спеки

І попелі є кожен день
Під сонця променями плаче
Забув я радість від пісень
Завмер і помираю наче

В обіймах лютого давно
Стискає міцно, душить вперто
Не вб’є нас лютий все одно
Бо не готові вільні вмерти

І як би сум не гриз сердця
І як би лють не роз’їдала
Стояти будем до кінця
Кінця країни, що напала

І вийде сонце з поза хмар
Зігріє душі скрижанілі
І зійде з місця календар
І дні настануть мирно білі