Женя, Катя - Світає

Женя і Катя - Світає

Підлога уся в речах
Розкидана білизна
Зупинений момент
Немов це фотоплівка
Здається, що то був сон
Більше схоже на забуття
Самотнім став наш дім
Тут було наше життя

Прокидайся, мила, ми ще колись додивимось усі наші щасливі сни
А зараз, збери усі сили, попереду ще довгий шлях, яким мусимо йти, прошу Прокидайся, мила, і відпусти колишній світ, його більше немає
Знаєш найтемніше - коли закінчується ніч та нарешті світає

Цей день застиг стоїть поміж пустих будинків
Нестерпний сум до кожної клітинки
Ми закриваємо очі та не лягаємо спати
Знаєш я кожної ночі вірю, що скоро світає