Білий Бо, Костя Cartman - Слів немає

слів
для нас
немає
ні зараз ні потім
слів оцих
для нас пустих
немає
ні зараз ні потім

Знову в душі хтось ніби проміняв на осінь сплутав кольори
І я мерщій усе тобі змовчу бо знов довкола рим
Присів та й написав несказане я постійно дивак
Знову німе кіно в очах та на стінах дива

То так гримить чи то у грудях пече
Зловити мить почути голос очей
Мрії розсипані в кишенях тихо в легенях стисне
Шукаю те чого не можна випадково навмисно

Вирвано ніби так в руки все а куди подіти
Хто з нас правий та чого хотіти
Втечу назавжди не треба слів
Не вистачить часу нам вимовити їх

Стане на двох авжеж
Та за межею меж
Навіть якщо залишиться час не вистачить в нас

слів оцих
для нас пустих
немає
ні зараз ні потім
слів оцих
для нас пустих
немає
ні зараз ні потім

коли немає слів ти знаєш ми вмієм мовчати голосно
нам на заваді стіни не стануть дістану мрію сном
цей голос рідний у серці чутно ніби минуле знову
мої руки пишуть ці букви без крапок і без ком

так буває що не повернути туди куди
так довго тебе ноги невтомно саме твої вели
томним поглядом вдачі ніби в очі і дивимось ми
ми... але вона дивиться мимо

слів оцих
для нас пустих
немає
ні зараз ні потім
слів оцих
для нас пустих
немає
ні зараз ні потім